I. Чистильщик, альм. «Гарт», Киiв, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажні, «Молодняк», 1927, № 8.
II. Коряк В., Барвінковий цвіт, сб. «Барвінковий цвіт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. літ-ри, «Вапліте», 1927, № 4.
III. Лейтес А., Яшек М., Десять років украiнськоi літератури (1917—1927), т. I, Харків, 1928.
Литературная энциклопедия. — В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература.Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского.1929—1939.
Смотреть больше слов в «Литературной энциклопедии»
КЛО́ЧЧЯ, я, с.1. Грубе волокно, отримане після прядіння мичок льону або конопель.Докійка клоччя пряде, а літом на хуторі служили обоє [з Петриком] (А. ... смотреть
голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький). набива́ти / наби́ти го́лову кому, чим. Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам’ятовувати якусь інформацію, перев. непотрібну, зайву. Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки (І. Франко). набива́ти / наби́ти в го́лову кому що. — Все ти їй набивала в голову: у миру немає щастя, у миру немає долі (Панас Мирний); Не те діло поета, щоб багато всякої науки набити собі в голову (І. Франко). набива́ти го́лову кло́ччям. — Ось прийде літо, попросиш яблучка, то я тебе до твого язикатого Семена Семеновича пошлю! Щоб він клоччям голови вам не набивав (В. Дрозд). на кло́ччя, зі сл. рва́ти, рва́тися і под. Вщент або на шматки. Минали дні і ночі, все ближче грім гармат, все ближче йшла війна, що рвала армії денікінців на клоччя... (В. Сосюра); (Лучицька:) Я почуваю, що .. моя воля рветься на клоччя (М. Старицький). не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко). не з кло́ччя. Який має сильну волю і вміє відстоювати щось; наполегливий, заповзятий (про риси характеру). Старшина розсердився. Вони затялися — і він не з клоччя. Най же копають окопи, коли охота, та ночують у “холодній” (М. Коцюбинський). як (мов, ні́би і т. ін.) з кло́ччя баті́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. (Галина:) З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський). 2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..). 3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́г з кло́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко). (як (мов, ні́би і т. ін.)) кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало). 2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).... смотреть
КЛОЧЧЯ Андрей Васильевич (1905-) - современный украинский пролетарский беллетрист и критик-марксист, член ВУСППа и «Молодняка». Сын народного учителя,... смотреть
Андрей Васильевич [1905—]— современный украинский пролетарский беллетрист и критик-марксист, член ВУСППа и «Молодняка». Сын народного учителя, работал около 4 лет в шахтах, начал печататься с 1925, как критик — с 1927, гл. обр. в «Лит-ой газете» и журнале «Молодняк». Первый сборник его рассказов («Шахтарське») написан на темы из жизни шахтеров эпохи военного коммунизма и восстановительного периода (борьба с белогвардейцами и вредителями, преодоление трудностей строительства и т. д.). Революционная романтика у К. сочетается с реализмом в отображении быта. Обнаруживая прекрасное знание быта шахтеров и технической интеллигенции, К. все же не мог избежать схематизма, особенно в характеристике положительных персонажей. К. в настоящее время пишет роман из жизни первых украинских пролетарских писателей, разрабатывая его в плане исторической хроники революционной борьбы на Украине [1918—1919. Фрагменты романа печатались в журнале «Молодняк». Библиография: I. Чистильщик, альм. «Гарт», Київ, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажні, «Молодняк», 1927, № 8. II. Коряк В., Барвінковий цвіт, сб. «Барвінковий цвіт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. літ-ри, «Вапліте», 1927, № 4. III. Лейтес А., Яшек М., Десять років української літератури (1917—1927), т. I, Харків, 1928. Б. К.... смотреть
-я, с. 1) Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель. •• Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме. 2... смотреть
імен. сер. роду, тільки одн.збірн. імен.. екон.пакля сущ. жен. рода, только ед.ч.
-я, с. 1》 Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель.Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме.2》 чо... смотреть
собир. 1) (отходы волокна) пакля; спец. охлопок, собир. охлопье жувати клоччя — жевать жвачку як з клоччя батіг — никудышный, из рук вон плохой 2) (куски) клочья, клоки... смотреть
Oakum, tow; (з конопель) hemp; (шерсті) flock; (ганчір'я) rags
техн. гребенина, опрядки, пакля, охлопок (пеньковые, льняные и т. п. остатки)
див. залишок
Кло́ччя, -ччя, -ччю, -ччям
кло́ччя іменник середнього роду
Пакулле
пакулле
пакулле
КЛО́ЧЧЯ Андрій Васильович• КЛОЧЧЯ Андрій Васильович(справж. прізв. — Левитський)[10 (23).X 1905, м. Сураж, тепер Брян. обл. — 8.XII 1972, Донецьк]- укр... смотреть