Литературная энциклопедия. — В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература.Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского.1929—1939.
Смотреть больше слов в «Литературной энциклопедии»
• мистецтво- вид творчої діяльності, результатом якої є худож. цінності, що в образній формі втілюють уявлення про об'єктивний світ, людину, її ідеали ... смотреть
МИСТЕ́ЦТВО, а, с.1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність.Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й ... смотреть
МИСТЕЦТВО - знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Будь-який мистецький, у широкому значенні, текст обов'язково надає конкретності універсального характеру, що і є основною ознакою художнього образу як головного будівельного матеріалу у М. Художній образ - особливий знаковий сколок зі світової - природної чи людської - дійсності, який унікальним чином органічно поєднує той чи той її фрагмент з універсальними значеннями. Відповідним чином мистецький твір у всьому часовому діапазоні художньої творчості постає передовсім як особливий інформаційний процес надзвичайної смислової місткості. М. - комунікація, у якій повідомленням є текст у повному своєму знаково-семіотичному складі, внаслідок чого це повідомлення набуває інформаційної ваги, по суті, незрівнянної з усіма іншими семіотичними інструментами культури. Фундаментальна риса М. - орієнтація на конкретність світу у її зв'язку з утвердженими чи утверджуваними культурою стратегемами останнього - і визначає надзвичайну тривкість мистецької діяльності у всьому часі і просторі людської історії від давнини до сучасності. Проте різні епохи цієї історії необхідно дають і різні форми М., хоча й зберігають вказану його фундаментальну рису. Так, "досучасне" М., від архаїки до початку Нового часу, обов'язково переплітається з іншими галузями ідеологічної діяльності тогочасної людини - від релігії аж до правничої сфери, відтворюючи передовсім світогляд великих спільнот-колективів тих епох. Відповідним чином таке М. позначене ослабленою авторською індивідуальністю або навіть її повною відсутністю. Історія того М. постає насамперед як його поступова, але неухильна емансипація від згаданих інших галузей культурно-семіотичного Всесвіту і паралельно від обов'язково надособистого бачення світу, притаманного тій добі. Від часів європейського і цілої серії азійських "ренесансів" М. починає орієнтуватися вже на підкреслено індивідуальний, "авторський" погляд на дійсність. Відтак головною семантикою М. стає сама ця дійсність, уже позбавлена попередніх надособистих, колективно-міфологічних інтерпретацій. Отож, якщо раніше М. відтворювало "світогляд", то віднині - сам світ у всій його проблематичності і незавершеності. Уся мистецька сума Нового часу постає як безнастанне побільшення у ньому, з одного боку, індивідуальної авторської ініціативи, аж до злободенної постмодерністської ексцентрики, а з другого, тих чи тих художніх способів до відтворення віднині плинного, принципово незавершеного, "гераклітівського" світового процесу. М. відповідно віддзеркалює і цей процес, і авторську особистість у ньому. Вже на порозі Нового часу, а особливо у розпалі романтизму, до мистецької семантики і взагалі поетики невід'ємно ввійшла і та велика народно-колективна особистість, до якої належить той чи той митець. Це надає усім подальшим мистецьким формам відповідної національної забарвленості, котра у своїй своєрідності особливим чином уточнює як авторику особистісно художника, так і характер, типологію відтворюваного ним світу. Характерно, що саме в час романтизму здіймається полеміка довкола гіпотетичної прийдешності М., яка у певних своїх крайнощах (Гегель) доходить до сумнівів у самій можливості такої прийдешності - у зв'язку з бурхливим загальним розвитком людського семіозису, - особливо у напрямі абстрактної інформації. Проте ці песимістичні прогнози, зважаючи на інтенсивну мистецьку продуктивність сучасності, все ж таки не справдилися Р. азом з тим М. Нового часу від барокової доби і далі доволі різко диференціювалося на "авторське" і на "масове", які наразі перебувають у безсумнівному, незрідка тяжкому конфлікті. Не виключено, що цей доволі драматичний поділ сучасної мистецької праці зумовлений неуникною необхідністю, з одного боку, відтворення особистісного багатства новоєвропейської цивілізації, а з другого, фіксації загалом сталих і доволі елементарних світоглядів великих людських мас у ній, що з'явилися на історичному обрії "насамкінець" Нового часу.В. Скуратівський... смотреть
МИСТЕ́ЦТВО• "МИСТЕЦТВО"- неперіодичний літ.-мистецький журнал. Видавався укр. секцією Всеукрліткому 1919 — 20 у Києві (7 номерів) за ред. Г. Михайличен... смотреть
«МИСТЕЦТВО» (украинск. - «Искусство») - еженедельник литературы и искусства. Орган украинской секции Всеукрлиткома. «Мистецтво» издавалось в 1919 (выш... смотреть
[украинск. — «Искусство»]— еженедельник лит-ры и искусства. Орган украинской секции Всеукрлиткома. «Мистецтво» издавалось в 1919 (вышло 6 номеров) в обстановке гражданской войны, в период напряженной борьбы с Петлюрой и Деникиным. Во главе его стояли Михаил Семенко и Гнат Михайличенко. Необходимо отметить, что героическая борьба пролетариата и революционного крестьянства с контрреволюцией не получила конкретного отображения в журнале. В лучшем случае революцию воспевали весьма слабо поэты: Еллан (Блакитный), Чумак, футурист М. Семенко, часто склоняясь к абстрактному космизму; более конкретно подошел к революционной тематике современный пролетарский поэт Иван Кулик. «М.» ориентировалось на консолидацию революционных групп, не только приявших революцию, но и боровшихся за нее [Блакитный (Еллан), Чумак, Михайличенко, Коряк. Журнал привлек на свою сторону лучшую часть дореволюционных поэтов (Тичина, Терещенко, Загул и Я. Савченко). Активная борьба с буржуазной культурой и искусством, пропаганда идеи пролетарского искусства, борьба за диференциацию и привлечение наиболее значительной части дореволюционных поэтов на сторону революции являются большой исторической заслугой «М.». Однако наряду с этим в журнале находили себе место нац.-дем. поэты — Клим Полищук, М. Ивченко (будущий член СВУ), декларировались буржуазно-националистические взгляды на искусство вообще и в частности на «Молодой театр». В теоретических статьях и декларациях было много неясностей или просто политической путаницы. Такая смесь и разнобой в воззрениях объясняются тем, что ведущая часть журнала возглавлялась боротьбистами, выражавшими интеллигентскую мелкобуржуазную революционность, причудливо преломлявшуюся в установках футуризма. При всем этом — в отличие от журн. «Мусагет», пропагандировавшего буржуазную теорию чистого искусства, направленную против революции и революционной лит-ры, — «М.» решительно поставило вопрос о создании пролетарского искусства, хотя и дало последнему политически-шаткое, сумбурно-народническое толкование и освещение. Непонимание сущности классовой борьбы и роли пролетариата в социалистической революции характерно для многих статей, печатавшихся в «М.». В основном «Мистецтво» является первым украинским советским журналом, пропагандировавшим идею создания пролетарского искусства. Д. С.... смотреть
МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане ота... смотреть
1) artтвір мистецтва — a work of artобразотворчі мистецтва — fine (imitative) arts2) (майстерність) art, skill, proficiency, craftвоєнне мистецтво — mi... смотреть
[mystectwo]с.sztukaобразотворче мистецтво — sztuki plastyczneприкладне мистецтво — sztuka użytkowaнародне мистецтво — sztuka ludowa
-а, с. 1) Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. || Сфера творчої художньої діяльності. 2) яке, чого. Досконале ... смотреть
імен. сер. роду1. творче вiдображення дiйсностi в художнiх образах, творча художня дiяльнiсть2. досконале вмiння в якiйсь справi, галузi; майстернiсть... смотреть
-а, с. 1》 Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність.|| Сфера творчої художньої діяльності.2》 яке, чого. Досконале... смотреть
【中】1) 艺术Твір мистецтва 艺术作品2) 技能, 技巧; 方法
мисте́цтво[миестецтво]-ва, м. (на) -в'і
-а n sztuka абстрактне (прикладне) ~ sztuka abstrakcyjna (użytkowa)
Майстэрствамастацтва
Мисте́цтво, -ва, -ву; -те́цтва, -те́цтв
ок. образотворчість, зст. штука; (уміння) майстерність.
мисте́цтво іменник середнього роду
{миесте́цтво} -ва, м. (на) -ві.
Konst
Kunst
Kunst
майстэрствамастацтва
майстэрства мастацтва
искусство
ხელოვნება
МИСТЕ́ЦТВО ДЛЯ МИСТЕ́ЦТВА• "МИСТЕЦТВО ДЛЯ МИСТЕЦТВА", "чисте мистецтво", "штука для штуки" — збірна назва естет, принципів, багатьох напрямів, течій, ш... смотреть
statecraft
рос. искусство коммерческое сукупність знань, прийомів і методів, завдяки яким підприємець може ефективно вести справу.
(англ. orator’s art) один із видів творчості, красномовності, жива, захоплююча мова, що потребує таланту і майстерності.